Післямова головного тренера «Руху» Леоніда Кучука на післяматчевій прес-конференції.
 

– Одразу після гри, мені важко сказати був пенальті чи ні, адже з моєї позиції навіть не видно меж штрафної площі. Звичайно, після того, як ми пропустили з 11-метрового, команда втратила стратегічну ініціативу. Зрештою, ми її втратили зі стартовим свистком арбітра. Ми добре оборонялися, але дуже погано виходили з оборони в атаку. Втрачали дуже багато м’ячів. Я щонайменше нарахував двадцять обрізок в матчі. Коли ти обрізаєшся, класна команда одразу за це наказує й біжить у зустрічну атаку. У наших діях був сумбур. Ситуація трішки змінилася після замін у другому таймі. В нас бодай щось почало виходити. Індивідуальна майстерність гравців «Динамо» вища, ніж у наших футболістів. Ми нічого не можемо пред’явити київському «Динамо». Все об’єктивно. 

Який відкритий футбол? Ми стільки разів сьогодні обрізались, що дуже добре, що нам десять не забили. Де лише ми не втрачали м’ячі: в центрі поля, біля власної штрафної площі, при початку атак. Потрібно приземлитися і подивитися на рівень своєї команди і «Динамо». Ви хочете бачити тікі-таку? Київське «Динамо» не грає в тікі-таку у відкритий футбол з «Бенфікою» чи з «Шахтарем». Як тільки граєш у відкритий футбол, одразу бачиш рівень майстерності футболістів. Він повинен бути дуже високим. Це вам цікаво, щоб наша команда грала у відкритий футбол, а мені так не цікаво. 

Атмосфера на стадіоні була чудовою. У Львові дуже хороші вболівальники. Стадіон в сьогоднішній грі нам допомагав і це при тому, що ми не зовсім вдало сьогодні грали. Не те, що невдало, а потворно. Все ж стадіон нам все одно не давав розслабитися і гнав гравців вперед. Наприкінці матчу хоч якось почали доходити до воріт «Динамо», пресингувати, забирати м’ячі в суперника. Стали грати більш точніше. Це також заслуга людей, які сьогодні були на стадіоні і створили цю атмосферу.

У «Динамо» дуже велика обойма гравців. Я інколи шлюзи, як-то кажуть, не маю чим закрити. Також рівень команди залежить не лише від кількості, а ще й від якості футболістів. Зрештою, від кількості гравців також. А от коли тобі не вистачає кількості і ще й якості, тоді відкритий футбол протипоказаний. Потрібно користатися будь-яким шансом. Так, ми могли якось повеселитися, якби забили. В такому випадку на перший план могла б вийти психологія футболістів. Будемо готуватися до наступного матчу. 

Після гри в роздягальні була дуже спокійна атмосфера. Потрібно об’єктивно дивитися на речі. Гравці віддали всі сили на полі. За що їх сварити? За те, що вони не можуть віддати точну передачу? Це потрібно виховувати не зараз, а фундамент закладається роками. Ви гадаєте, що рівень майстерності зараз несподівано раптом з’явиться? Ні. Я бачив, що футболісти віддали всі сили. Зараз потрібно все оцінити, пережити і рухатись далі.  

Зрозуміло, що потрібно підсилювати команду. Щоб рівень молодих футболістів ріс, потрібен високий рівень тих гравців, які поведуть їх за собою. Зрозуміло, що потрібно добре працювати селекції. Як досвідчений тренер, я це розумію. Звісно, можна випустити на поле десять молодих футболістів, але їм це не додасть майстерності. Рівень майстерності – це точне виконання індивідуально-технічних та тактичних дій. Тоді молодих можна підтягувати. А коли зліва, справа і по центру шлюз, то ти хоч бетонний стовп постав, все одно на ньому спіткнешся. Можливо, я сказав трохи завуальовано, але це точно.