Вже цієї середи 26-го травня нападник «Руху» Микола Кухаревич та півзахисник «жовто-чорних» Іван Литвиненко у складі збірної України U-21 стартують на традиційному турнірі пам’яті Лобановського.

Загалом на меморіалі Валерія Лобановського цього року беруть участь три команди: збірна України U-21, збірна Азербайджану U-21 та збірна Узбекистану U-21. Відтак, команда Руслана Ротаня проведе на турнірі два матчі. 

Із ровесниками з Азербайджану молодіжна збірна України поміряється силами 26-го травня. Поєдинок відбудеться у Києві на НТК ім. В. Баннікова. Початок протистояння о 17:00. А вже 28-го травня підопічні Руслана Ротаня зіграють із збірною Узбекистану U-21. Матч також пройде на НТК ім. В. Баннікова та розпочнеться о 17:00.

Одразу після завершення турнірну Лобановського молодіжна збірна України вилетить до Стамбулу, де 2 червня проведе товариський матч зі збірною Туреччини U-21. Завершиться збір для нашої команди 3 червня. 

Хавбек «жовто-чорних» Іван Литвиненко у коментарі клубному медіацентру поділився своїми враженнями після дебютного виклику до лав збірної України U-21.

– Насправді, стало несподіванкою, що мене викликали у збірну України U-21. Так, я бачив, що перебував у розширеному списку. Був у Києві останнім часом разом із дівчиною. Постійно тренувався, адже бачив, що хтось із молодіжки хворіє, хтось травмувався. Була думка, що все таки можуть викликати в команду Руслана Ротаня. І ось буквально вчора до мене зателефонував головний тренер молодіжної збірної і запитав як я себе почуваю, а також сказав, щоб я не їхав до дому в Дніпро. Згодом до мене вже подзвонив адміністратор і сказав які подальші кроки. 

Звичайно, я був дуже радий, адже я багато працював задля того, щоб потрапити у молодіжну збірну України. Це дуже важлива подія у моєму житті. Остання збірна, кольори якої я захищав, була команда U-18. Два роки не був у збірній. У молодіжку викликають вже не зовсім за віком. Тут величезна конкуренція, тому потрапити сюди непросто. Вважаю, що на це я заслужив свою працею. Дуже радий. Буду наполегливо працювати й надалі. Є шанс себе проявити через ігри. Налаштовуюся на продуктивний збір. 

Для мене за честь носити форму збірної України, адже це моя рідна країна, в якій я народився та виріс. Тут я граю впродовж свого життя. Носити екіпірування збірної України та захищати емблему – велика відповідальність. Так, звичайно, найвища ціль – це основна команда України, але рівень молодіжної збірної також досить високий. Я пишаюся тим, що перебуваю тут. 

Останнім часом дивився всі матчі молодіжної збірної України. Головний тренер команди Руслан Ротань постійно наголошує, що важливо, щоб хлопці демонстрували якісний футбол. Результат стоїть не на першому місці. Мій стиль гри більше ігровий, тому, гадаю, у мене повинно все вийти. Буду уважно слухати те, що говоритиме мені тренерський штаб. Найголовніше, щоб не підвело здоров’я. І ще дуже важливо, щоб ми перемагали, адже останнім часом результат був не надто втішний. Пора вже перемагати. 

На турнірі Лобановського і в матчі зі збірною Туреччини U-21 ми повинні награти певні ігрові механізми. Все ж, звичайно, хотілося би перемогти та підняти собі настрій. Зрештою, найважливіше – це здобути командний досвід. Більше я зможу розповісти вже після того, як пройду збори, адже для мене це дебютний виклик.